Немає нічого хорошого!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Чесне слово, я навіть не знаю. Інколи здається, що мене в цій сім'ї навіть не потрібно. Просто в мене є молодша сестра і тепер мені навіть ніхто не приділяє уваги. А інколи так хочеться відчути себе дитиною. яку люблять всі!

 

Ви знаєте , я ніколи не думала , що буду щось подібне писати. Але після тих заміток, статистик, я НЕ можу, НЕ думати про хворих на ВІЛ/СНІД. Ця проблема вже давно постала в Україні, але, нажаль, особливої уваги їй НЕ приділяє ніхто. Але чому повинні хворіти якісь люди? Чим вони провинились, що вони зробили НЕ так? А за що повинні страждати ті хворі діти? Чому вони повинні розплачуватись за гріхи своїх батьків (переважно)? Найбільше мене вразила та подія, що сталась в Москві 1989р "через недбалість персоналу було заражено 270 дітей ВІЛ/СНІДОМ". А той маленький хлопчик, якому 4 рочки і він лежить в лікарні з тяжким випадком раку. За що він розплачується? Йомуж всього 4!!! роки! Чому таких людей стараються обходити повз? Чому їх ігнорують? На даний момент ми повинні зрозуміти , що це такі ж люди як ми. ВІЛ НЕ передається через поцілунки, рукопотискання , через побутові предмети. Ми повинні зрозуміти, що цією НЕ увагою ми робим дуже боляче. Адже важко зрозуміти, що ти НЕ такий як інші.Саме тому , багато ВІЛ-інфікованих живе, як нормальні люди. Вони прагнуть до нормальності. Вона для них дорожча ніж для нас.
Споглядаючи зараз на себе я НЕ розумію себе. Душа болить за всіх цих людей, ти ніби впадаєш в депресію , але з другого боку ти розумієш що потрібно жити яскраво і в тебе і з тебе аж пре ця радість. Тому НЕ відвертайтесь від хворих людей. Вони нічим НЕ гірші за нас. А тим паче діти. ВІЛ\СНІД це не вирок, а лише діагноз.
Любіть і розумійте цих людей.


P.S.Якщо хочаб частково згідні з моєю думкою додайте мене до списку своїх друзів в ЖЖ.